вражаючий
ВРАЖА́ЮЧИЙ¹ (УРАЖА́ЮЧИЙ), а, е.
Те саме, що вража́льний.
Хотілося чогось незвичайного, сильного, вражаючого, з глибоким, як казав один поет, віддихом (У. Самчук);
Дедалі більше чайок. Видовище вражаюче, мальовниче (О. Гончар);
Чим саме манила до себе Надія Сигида, не міг поки що збагнути. Якоїсь вражаючої краси в ній, здавалося, й не було (М. Сиротюк).
ВРАЖА́ЮЧИЙ² див. уража́ючий¹.
Словник української мови (СУМ-20)