вражаюче
ВРАЖА́ЮЧЕ (УРАЖА́ЮЧЕ).
Присл. до вража́ючий¹.
Згодом я вже міг бачити у чистій воді метушливий зарис якоїсь рибини, яка видалась мені вражаюче великою (У. Самчук);
Була вона не така вже вражаюче красива, зовсім ні (В. Собко);
Результат був уражаюче неймовірним (І. Росоховатський).
Словник української мови (СУМ-20)