вроблений
ВРО́БЛЕНИЙ (УРО́БЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вроби́ти¹.
Сама верхня [бочка] була найменша і без дна, тільки всередині вроблений залізний прут з коромислом, до котрого прив’язували довгий мотузок (Стор., І, 1957, 263);
Апарати виблискують під матовим світлом численних ламп, вроблених у стелі і стіни [лабораторії] (Собко, Любов, 1935, 11).
Словник української мови (СУМ-11)