Значення в інших словниках
-
вручити —
вручи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вручити —
[вручитие] -чу, -чиеш; нак. -чи, -ч'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
вручити —
див. вручати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вручити —
ВРУЧИ́ТИ див. вруча́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
вручити —
ДАВА́ТИ (комусь особисто, до рук), ПОДАВА́ТИ, ВКЛАДА́ТИ зі сл. в руку (руки), перев. уроч.; ВРУЧА́ТИ (в офіційній, урочистій обстановці); ПЕРЕДАВА́ТИ (від однієї особи до іншої); РОЗДАВА́ТИ, РОЗТИКА́ТИ розм. (кільком, багатьом); ВІДДАВА́ТИ (перев.
Словник синонімів української мови