вручити

вручи́ти

[вручити^е]

-чу, -чи^еш; нак. -чи, -ч'іт'

Значення в інших словниках

1. вручити — вручи́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вручити — див. вручати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вручити — ВРУЧИ́ТИ див. вруча́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. вручити — ДАВА́ТИ (комусь особисто, до рук), ПОДАВА́ТИ, ВКЛАДА́ТИ зі сл. в руку (руки), перев. уроч.; ВРУЧА́ТИ (в офіційній, урочистій обстановці); ПЕРЕДАВА́ТИ (від однієї особи до іншої); РОЗДАВА́ТИ, РОЗТИКА́ТИ розм. (кільком, багатьом); ВІДДАВА́ТИ (перев.  Словник синонімів української мови
5. вручити — ВРУЧИ́ТИ див. вруча́ти.  Словник української мови в 11 томах