1. Орфоепічний словник української мови

вручити

вручи́ти

[вручитие]

-чу, -чиеш; нак. -чи, -ч'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вручити — вручи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вручити — див. вручати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вручити — ВРУЧИ́ТИ див. вруча́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вручити — ДАВА́ТИ (комусь особисто, до рук), ПОДАВА́ТИ, ВКЛАДА́ТИ зі сл. в руку (руки), перев. уроч.; ВРУЧА́ТИ (в офіційній, урочистій обстановці); ПЕРЕДАВА́ТИ (від однієї особи до іншої); РОЗДАВА́ТИ, РОЗТИКА́ТИ розм. (кільком, багатьом); ВІДДАВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. вручити — ВРУЧИ́ТИ див. вруча́ти. Словник української мови в 11 томах