1. Словник української мови у 20 томах

вручити

ВРУЧИ́ТИ див. вруча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вручити — вручи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вручити — [вручитие] -чу, -чиеш; нак. -чи, -ч'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. вручити — див. вручати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вручити — ДАВА́ТИ (комусь особисто, до рук), ПОДАВА́ТИ, ВКЛАДА́ТИ зі сл. в руку (руки), перев. уроч.; ВРУЧА́ТИ (в офіційній, урочистій обстановці); ПЕРЕДАВА́ТИ (від однієї особи до іншої); РОЗДАВА́ТИ, РОЗТИКА́ТИ розм. (кільком, багатьом); ВІДДАВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. вручити — ВРУЧИ́ТИ див. вруча́ти. Словник української мови в 11 томах