все
ВСЕ¹ див. весь¹.
ВСЕ² (УСЕ́), присл., розм.
1. Постійно, завжди.
Буряк.. на дорозі не росте, а все в огороді (Номис, 1864, № 5730);
[Мавка:] Мені здається,, що жила я завжди… [Лукаш:] І все така була, як оттепер? (Л. Укр., III, 1952, 199);
// Досить довго.
Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч., І, 1951, 5);
Загін усе йшов і йшов, ішов і йшов, і не було краю лісові (Ю. Янов., І, 1954, 284).
2. Скрізь, усюди.
Стояв у неї на городі В кострі на зиму очерет; Хоть се не по царській породі, Та де ж взять дров, коли все степ (Котл., І, 1952, 86);
Тут [у робітничому висілку].. будиночки все нові, і кінотеатр модерний (Гончар, Людина.., 1960, 58).
3. До цього часу, до сих пір; досі, і досі.
Вже й вулиця розлетілась, як і злетілась, а дівчина все не виходила (Н.-Лев., II, 1956, 173);
Залишились екзамени, а там випуск, а там… великий знак запитання, якого вона все ще ніяк не може вирішити (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 6).
4. у знач. спол. Уживається звичайно разом з а, та в значенні все-таки.
Латин сей, хоть не дуже близько, А все Олимпським був рідня (Котл., І, 1952, 164);
Ну що ж, сьогодні я вже не засну. Та все ж спасибі, милі пташенята, За те, що пісню щастя голосну В досвітню пору чує моя хата (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 64).
5. у знач. підсил. част. У сполученні з порівняльним ступенем прикметників і прислівників указує на поступове збільшення вияву дії, якості і т. ін.
Птиця спускалась усе нижче та нижче (Н.-Лев., II, 1956, 169);
Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою (Коцюб., II, 1955, 248);
Все ближче пісня (Тич., І, 1957, 103).
Все одно́ див. весь¹.
Словник української мови (СУМ-11)