всезнайко
ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО), а, ч., ірон. Про людину, що вважає себе знавцем усього, вдає, що добре обізнана з усім.
— Чого ж ви у мене питаєте, хіба я всезнайко? (Чаб., Балкан. весна, 1960, 407).
Словник української мови (СУМ-11)ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО), а, ч., ірон. Про людину, що вважає себе знавцем усього, вдає, що добре обізнана з усім.
— Чого ж ви у мене питаєте, хіба я всезнайко? (Чаб., Балкан. весна, 1960, 407).
Словник української мови (СУМ-11)