всезнайко
ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО), а, ч., ірон.
Про людину, яка вважає себе знавцем усього, вдає, що добре обізнана з усім.
Незважаючи на ті ноги, які, бувши стулені разом, справді скидалися на клешню, Павло Якович був досить жвавий, всюдисущий і всезнайко (Б. Антоненко-Давидович);
– Чого ж ви у мене питаєте, хіба я всезнайко? (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)