всезнайко

всезна́йко

(усезнайко), -а, ч., ірон.

Про людину, яка вважає себе знавцем усього, вдає, що добре обізнана в усьому.

Значення в інших словниках

1. всезнайко — всезна́йко іменник чоловічого роду, істота ірон.  Орфографічний словник української мови
2. всезнайко — Всезнавець, всевіда, всевідець, ж. ходяча енциклопедія, як ім. всезнаючий; п! УНІВЕРСАЛ.  Словник синонімів Караванського
3. всезнайко — ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО), а, ч., ірон. Про людину, яка вважає себе знавцем усього, вдає, що добре обізнана з усім. Незважаючи на ті ноги, які, бувши стулені разом, справді скидалися на клешню, Павло Якович був досить жвавий, всюдисущий і всезнайко (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. всезнайко — див. бувалий; розумний  Словник синонімів Вусика
5. всезнайко — ЗНАВЕ́ЦЬ (людина, що володіє глибокими знаннями в якійсь галузі, має тонкий смак і т. ін.), ДО́КА розм., ДО́ЙДА розм., ЗНА́ЙКО рідше, ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО) ірон., БАГАТОЗНА́ЙКО ірон., ПРОФЕ́СОР жарт.; ЕРУДИ́Т (той, хто має велику ерудицію).  Словник синонімів української мови
6. всезнайко — ВСЕЗНА́ЙКО (УСЕЗНА́ЙКО), а, ч., ірон. Про людину, що вважає себе знавцем усього, вдає, що добре обізнана з усім. — Чого ж ви у мене питаєте, хіба я всезнайко? (Чаб., Балкан. весна, 1960, 407).  Словник української мови в 11 томах