Словник української мови в 11 томах

вселяння

ВСЕЛЯ́ННЯ (УСЕЛЯ́ННЯ), я, с. Дія за знач. вселя́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вселяння — вселя́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. вселяння — (уселяння), -я, с. Дія за знач. вселяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вселяння — ВСЕЛЯ́ННЯ (УСЕЛЯ́ННЯ), я, с. Дія за знач. вселя́ти і вселя́тися. Вселяння дитині почуття, що його люблять і про нього піклуються, не залежить ні від часу, що приділяють дітям батьки, ні від того...  Словник української мови у 20 томах