вселяння
ВСЕЛЯ́ННЯ (УСЕЛЯ́ННЯ), я, с. Дія за знач. вселя́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вселяння — вселя́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вселяння — (уселяння), -я, с. Дія за знач. вселяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вселяння — ВСЕЛЯ́ННЯ (УСЕЛЯ́ННЯ), я, с. Дія за знач. вселя́ти і вселя́тися. Вселяння дитині почуття, що його люблять і про нього піклуються, не залежить ні від часу, що приділяють дітям батьки, ні від того... Словник української мови у 20 томах