вселяння

ВСЕЛЯ́ННЯ (УСЕЛЯ́ННЯ), я, с.

Дія за знач. вселя́ти і вселя́тися.

Вселяння дитині почуття, що його люблять і про нього піклуються, не залежить ні від часу, що приділяють дітям батьки, ні від того, виховується дитина вдома чи перебуває в дитячому садку (з наук.-попул. літ.);

Світоглядна розмитість меж між давніми образами надприродного й реальними речами породжувала уявлення про вселяння духів (демонів) у рослини, води, озера, колодязі (з наук. літ.).