вселяння

вселя́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вселяння — (уселяння), -я, с. Дія за знач. вселяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вселяння — ВСЕЛЯ́ННЯ (УСЕЛЯ́ННЯ), я, с. Дія за знач. вселя́ти і вселя́тися. Вселяння дитині почуття, що його люблять і про нього піклуються, не залежить ні від часу, що приділяють дітям батьки, ні від того... Словник української мови у 20 томах
  3. вселяння — ВСЕЛЯ́ННЯ (УСЕЛЯ́ННЯ), я, с. Дія за знач. вселя́ти. Словник української мови в 11 томах