вслухання

ВСЛУХА́ННЯ (УСЛУХА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вслуха́тися.

Гуде тонко зуммер. Уривчаста річ, Вслухання у голос полків і дивізій (Бажан, Роки, 1957, 134).

Значення в інших словниках

1. вслухання — вслуха́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вслухання — (услухання), -я, с. Дія за знач. вслухатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вслухання — ВСЛУХА́ННЯ (УСЛУХА́ННЯ), я, с. Дія за знач. вслуха́тися. Гуде тонко зумер. Уривчаста річ, Вслухання у голос полків і дивізій (М. Бажан); Блакитна мушля .. від вслухання стала голосна (В.  Словник української мови у 20 томах