вуглярчук

ВУГЛЯРЧУ́К, а, ч., заст. Хлопець-вугляр (у 1 знач.).

— Ей, а се що за хлопак? — спитав він. Ніхто не знав вуглярчука (Фр., V, 1951, 272).

Значення в інших словниках

1. вуглярчук — вуглярчу́к іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. вуглярчук — -а, ч., заст. Хлопець-вугляр (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вуглярчук — ВУГЛЯРЧУ́К, а́, ч., заст. Хлопець-вугляр. – Ей, а се що за хлопак? – спитав він. Ніхто не знав вуглярчука (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах