вугільний
ВУГІ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до вугі́лля.
Масивні колонади і стіни будинків були забризкані сірими плямами, шибки замащені смолою, ніби над Одесою пройшов дощ з вугільного пилу (Кучер, Чорноморці, 1956, 65);
Впровадження стовпової системи розробки вугільних пластів дає великий економічний ефект (Ком. Укр., 6, 1960, 13);
// Пов’язаний з видобутком вугілля.
Вугільна промисловість була і є найважливішою галуззю народного господарства (Роб. газ., 27.I 1966, 1);
// Признач. для добування кам’яного вугілля, зберігання його і т. ін.
На Донеччині .. із зброєю в руках повстали робітники вугільних шахт (Головко, II, 1957, 311);
— Я вам хочу розповісти, — сказав Сев, — історію з тими чотирма зайцями у вугільному трюмі (Ю. Янов., II, 1958, 133);
// Вигот. з вугілля.
Едісон, удосконалюючи лампу Лодигіна, застосував для розжарювання вугільну нитку (Фізика, II, 1957, 125);
Вугільний електрод.
∆ Вугі́льна кислота́ — кислота, утворена розчиненням вуглекислого газу у воді.
Вугільна кислота утворюється при розчиненні двоокису вуглецю у воді (Хімія, 9, 1956, 118).
Словник української мови (СУМ-11)