вудвуд

ВУДВУ́Д, а, ч., діал. Одуд.

І вдосвіта, під ніжний поклик вудвуда прокинувшися на сіні під клунею, я довго подивлявся крізь вишневе листя — як сіріло і ясніло синє небо (Ю. Янов., V, 1959, 141).

Значення в інших словниках

1. вудвуд — Ву́двуд: — одуд [20;54]  Словник з творів Івана Франка
2. вудвуд — вудву́д іменник чоловічого роду, істота одуд діал.  Орфографічний словник української мови
3. вудвуд — -а, ч., діал. Одуд.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. вудвуд — ВУДВУ́Д, а, ч., діал. Одуд. І вдосвіта, під ніжний поклик вудвуда прокинувшися на сіні під клунею, я довго подивлявся крізь вишневе листя – як сіріло і ясніло синє небо (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
5. вудвуд — Вудвуд, -да м. = одуд.  Словник української мови Грінченка