вуджений

ВУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ву́дити².

Мій знайомий чомусь нагадує рибу, тільки вуджену (Ірчан, II, 1958, 164);

// У знач. прикм.

Рожни крутилися над вогнем з шматками вудженого сала (Томч., Готель.., 1960, 258).

Значення в інших словниках

1. вуджений — ву́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вуджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вудити II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вуджений — ВУ́ДЖЕНИЙ, а, е, зах. Дієпр. пас. до ву́дити². Кочубей приніс .. збанок меду, великий півмисок вуджених гусячих ніг (Б. Лепкий); Рожни крутилися над вогнем з шматками вудженого сала (М. Томчаній); Вуджена шинка зберігається довше, ніж варена (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. вуджений — ву́джений кул. копчений (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт