вуджениця

ВУ́ДЖЕНИЦЯ, і, ж., рідко. Те саме, що ши́нка.

Ярошенки присіли біля однієї волошки, що продавала горілку, сухарі, солонину і вудженицю (Мак., Вибр., 1956, 508).

Значення в інших словниках

1. вуджениця — Вуджени́на, вуджени́ця: — шинка [19]  Словник з творів Івана Франка
2. вуджениця — ву́джениця іменник жіночого роду шинка рідко  Орфографічний словник української мови
3. вуджениця — ВУ́ДЖЕНИЦЯ, і, ж., зах. Те саме, що ши́нка. Ярошенки присіли біля однієї волошки, що продавала горілку, сухарі, солонину і вудженицю (О. Маковей).  Словник української мови у 20 томах
4. вуджениця — ШИ́НКА (копчене просолене м'ясо, перев. свиняче), ВУ́ДЖЕНИЦЯ діал.; О́КІСТ, О́КОРОК розм. (приготовлене таким способом свиняче стегно). На засмалених деках височіли два окороки, під стелею звисала рожева шинка й домашні ковбаси (В.  Словник синонімів української мови