вуджений

ву́джений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до вудити II.

Значення в інших словниках

1. вуджений — ву́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вуджений — ВУ́ДЖЕНИЙ, а, е, зах. Дієпр. пас. до ву́дити². Кочубей приніс .. збанок меду, великий півмисок вуджених гусячих ніг (Б. Лепкий); Рожни крутилися над вогнем з шматками вудженого сала (М. Томчаній); Вуджена шинка зберігається довше, ніж варена (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. вуджений — ву́джений кул. копчений (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. вуджений — ВУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ву́дити². Мій знайомий чомусь нагадує рибу, тільки вуджену (Ірчан, II, 1958, 164); // У знач. прикм. Рожни крутилися над вогнем з шматками вудженого сала (Томч., Готель.., 1960, 258).  Словник української мови в 11 томах