вузесенький
ВУЗЕ́СЕНЬКИЙ, а, е, пестл. Дуже вузький.
На шосе над Дунайцем треба було сходити по вузесенькій стежечці (Н.-Лев., II, 1956, 414);
Вузесенький серп молодого місяця блищав на заході (Трубл., II, 1955, 421).
Словник української мови (СУМ-11)