вузенький
ВУЗЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до вузьки́й.
Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Вовчок, І, 1955, 288);
Стрічка вузенька, випрасувана (Кучер, Чорноморці, 1956, 289).
Словник української мови (СУМ-11)