вузенький

вузе́нький

[вузен'ки^ей]

м. (на) -кому /-к'ім, мн. -к'і

Значення в інших словниках

1. вузенький — вузе́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вузенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до вузький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вузенький — ВУЗЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до вузьки́й. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Марко Вовчок); Марусині чорні брови зсунулися докупи, вузенькі, смажні вуста здригнулись (Б. Лепкий); Я бачу маму.  Словник української мови у 20 томах
4. вузенький — ВУЗЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до вузьки́й. Від хатки вузенька стежечка перехрещувала сей шлях і бігла до самого синього Дніпра (Вовчок, І, 1955, 288); Стрічка вузенька, випрасувана (Кучер, Чорноморці, 1956, 289).  Словник української мови в 11 томах