вузлик —
ву́злик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
вузлик —
-а, ч. Зменш. до вузол I 1-4), 8). Ревматоїдний вузлик — щільне утворення, яке виникає при ревматоїдному артриті в підшкірній тканині.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вузлик —
ВУ́ЗЛИК, а, ч. Зменш. до ву́зол¹ 1–3, 6, 8. Прийшлось навіть вузлики на хусточці зав'язувати, щоб не забути (Леся Українка); Людмила ..
Словник української мови у 20 томах
вузлик —
розв’я́зувати / розв’яза́ти ву́зол. Остаточно вирішувати складне, заплутане питання, проблему. Вона хотіла виїхати таємно від нього, порвати все одним махом, в одну мить розв’язати той тугий .. вузол (Ю. Збанацький). розв’яза́ти ву́злики.
Фразеологічний словник української мови
вузлик —
ВУ́ЗЛИК, а, ч. Зменш. до ву́зол¹ 1-4, 8. Прийшлось навіть вузлики на хусточці зав’язувати, щоб не забути (Л. Укр., III, 1952, 662); У неї в хаті завелось багато всяких вузликів з насінням (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах