вулканічний
ВУЛКАНІ́ЧНИЙ, а, е.
1. Стос. до вулкана.
На ранньому ступені розвитку вулкан не має вулканічного конуса (Курс заг. геол., 1947, 217);
Каффа дивовижно нагадує Помпею, зруйновану вулканічним вибухом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 144);
// На якому є вулкани.
Найбільший вулканічний пояс, наче вогняне кільце, оперізує Тихий океан (Про вулкани.., 1955, 13).
2. Стос. до вулканізму.
На Землі в районах, де ще не закінчився процес горотворення, бувають землетруси і спостерігаються вулканічні явища (Фіз. геогр., 7, 1957, 25);
// Який утворився внаслідок вулканізму.
Вздовж Тихоокеанського узбережжя.. поширені товщі вулканічних порід (Геол. ж., XIV, 4, 1954, 34).
3. перен. Дуже сильний, бурхливий.
М. М. Єрмолова творила свої численні і духовно різноманітні образи.. зі спалахами вулканічної пристрасті (Мов життя в мист., 1955, 42).
Словник української мови (СУМ-11)