вушанка
ВУША́НКА, и, ж., рідко. Зимова шапка з вухами (в 3 знач.).
Полоз натяг рукавиці, кудлату вушанку, і вони вийшли (Собко, Зор. крила, 1950, 153);
Він був одягнений у заячу вушанку, в полатаний кожушок, на ногах — високі валянки (Руд., Вітер.., 1958, 412).
Словник української мови (СУМ-11)