Значення в інших словниках
-
вушанка —
вуша́нка іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
-
вушанка —
-и, ж., рідко. Зимова шапка з вухами (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вушанка —
ВУША́НКА (УША́НКА), и, ж. Зимова шапка з вухами (у 3 знач.). Полоз натяг рукавиці, кудлату вушанку, і вони вийшли (В. Собко); Один поранений, у якого з-під ушанки біліла на голові пов'язка, звівся на лікоть (Григорій Тютюнник); Розвідник...
Словник української мови у 20 томах
-
вушанка —
ША́ПКА (теплий головний убір, перев. без полів, м'який, звичайно з хутра), ШАПЧИ́НА розм., ШАПУРИ́НА розм., КЛАПА́НЯ (КЛЕПА́НЯ) діал.; ВУША́НКА, КАПЕЛЮ́ХА розм., МАЛАХА́Й розм. (хутряна, з вухами); ПАПА́ХА, КУ́ЧМА розм., КАЧУ́ЛА діал. (висока, перев.
Словник синонімів української мови
-
вушанка —
ВУША́НКА, и, ж., рідко. Зимова шапка з вухами (в 3 знач.). Полоз натяг рукавиці, кудлату вушанку, і вони вийшли (Собко, Зор. крила, 1950, 153); Він був одягнений у заячу вушанку, в полатаний кожушок, на ногах — високі валянки (Руд., Вітер.., 1958, 412).
Словник української мови в 11 томах