вібрація
ВІБРА́ЦІЯ, ї, ж. Механічне коливання якого-небудь тіла, що відбувається з великою частотою й невеликою амплітудою дрижання.
Шура відразу ж відчула, що залишилась дрібна вібрація [верстата] (Донч., VI, 1957, 344);
Текстоліт має високі механічні властивості і здатність добре поглинати вібрації (Токарна справа.., 1957, 65);
// Невеличке коливання висоти тону якого-небудь звуку (голосу, струни і т. ін.).
Він співав з вібрацією в голосі (Л. Укр., III, 1952, 585);
Щур почув, як колись давно, тонкі вібрації гудка (Скл., Помилка, 1933, 172).
Словник української мови (СУМ-11)