віданнячко

ВІ́ДАННЯЧКО, а, с., діал. Зменш.-пестл. до ві́дання 3.

Дають віданнячко (Сл. Гр.);

Впало до села віданнячко (Черемш., Тв., 1960, 179).

Значення в інших словниках

1. віданнячко — ві́даннячко іменник середнього роду звістка, повідомлення діал.  Орфографічний словник української мови
2. віданнячко — ВІ́ДАННЯЧКО, а, с., діал. Зменш.-пестл. до ві́дання 3. Дають віданнячко (Сл. Гр.); Впало до села віданнячко (Марко Черемшина).  Словник української мови у 20 томах
3. віданнячко — Відання, -ня с. 1) Знаніе. Левч. 48. 2) Извѣстіе, вѣсть. ум. віданнячко. Дають віданнячко: ісховайся, Мішку. Гол. І. 176.  Словник української мови Грінченка