відання
ВІ́ДАННЯ, я, с.
1. заст. Знання, обізнаність.
2. тільки одн., книжн. Завідування, керування, розпорядження.
Чим далі, тим більше у відання громадських організацій будуть переходити питання охорони громадського порядку (Наука.., 6, 1959, 2).
3. діал. Звістка, повідомлення.
Словник української мови (СУМ-11)