1. Словник української мови в 11 томах

відання

ВІ́ДАННЯ, я, с.

1. заст. Знання, обізнаність.

2. тільки одн., книжн. Завідування, керування, розпорядження.

Чим далі, тим більше у відання громадських організацій будуть переходити питання охорони громадського порядку (Наука.., 6, 1959, 2).

3. діал. Звістка, повідомлення.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відання — ві́дання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. відання — -я, с. 1》 заст. Знання, обізнаність. 2》 тільки одн., книжн. Завідування, керування, розпорядження. 3》 діал. Звістка, повідомлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відання — ВІ́ДАННЯ, я, с. 1. тільки одн., книжн. Сфера управління, керування або повноваження кого-, чого-небудь. Хоч Ібрагім вважався головним наглядачем султанських покоїв і хоч Баб-ус-сааде теж належала до його відання, але переступити за четверту браму, .. Словник української мови у 20 томах
  4. відання — Ві́дання, -ння, -нню, у -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)