відання

Значення в інших словниках

1. відання — ві́дання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. відання — ВІ́ДАННЯ, я, с. 1. тільки одн., книжн. Сфера управління, керування або повноваження кого-, чого-небудь. Хоч Ібрагім вважався головним наглядачем султанських покоїв і хоч Баб-ус-сааде теж належала до його відання, але переступити за четверту браму, .. Словник української мови у 20 томах
3. відання — Ві́дання, -ння, -нню, у -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. відання — ВІ́ДАННЯ, я, с. 1. заст. Знання, обізнаність. 2. тільки одн., книжн. Завідування, керування, розпорядження. Чим далі, тим більше у відання громадських організацій будуть переходити питання охорони громадського порядку (Наука.., 6, 1959, 2). 3. діал. Звістка, повідомлення. Словник української мови в 11 томах