відволожений

ВІДВОЛО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відволо́жити.

Відволожена річкою деревина неохоче бралася вогнем (Ле, Наливайко, 1957, 395);

Сонце заіскрилося на синьому тумані роси, на задуманих нивах, на кожному, досвітом одволоженому колоску (Стельмах, І, 1962, 292);

// У знач. прикм.

Відволожені добрива доводиться підсушувати на сонці (Хлібороб Укр., 5, 1965, 7).

Значення в інших словниках

1. відволожений — відволо́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. відволожений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до відволожити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відволожений — ВІДВОЛО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до відволо́жити. Відволожена річкою деревина неохоче бралася вогнем (Іван Ле); Сонце заіскрилося на синьому тумані роси, на задуманих нивах, на кожному, досвітом одволоженому колоску (М.  Словник української мови у 20 томах