відвоювання
ВІДВОЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відвоюва́ти 1, 2.
Возз’єднання України з Росією створило сприятливі передумови для розв’язання дуже важливих історичних завдань — відвоювання у турків північного узбережжя Чорного й Азовського морів (Іст. УРСР, І, 1953, 262);
Присвячена вона [картина "Люди нашої долини"] життю українського Полісся, де сьогодні йде боротьба за відвоювання у природи сотень тисяч гектарів землі (Наука.., 10, 1960, 10).
Словник української мови (СУМ-11)