відвоювання
ВІДВОЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відвоюва́ти 1, 2.
Возз’єднання України з Росією створило сприятливі передумови для розв’язання дуже важливих історичних завдань — відвоювання у турків північного узбережжя Чорного й Азовського морів (Іст. УРСР, І, 1953, 262);
Присвячена вона [картина "Люди нашої долини"] життю українського Полісся, де сьогодні йде боротьба за відвоювання у природи сотень тисяч гектарів землі (Наука.., 10, 1960, 10).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвоювання — відвоюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- відвоювання — -я, с. Дія за знач. відвоювати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвоювання — ВІДВОЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відвоюва́ти 1, 2. У перебігу боротьби за відвоювання Волині Данило Романович реформував своє військо, почавши створювати регулярну піхоту з городян (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах