відвоювання

відвоюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відвоювання — -я, с. Дія за знач. відвоювати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. відвоювання — ВІДВОЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відвоюва́ти 1, 2. У перебігу боротьби за відвоювання Волині Данило Романович реформував своє військо, почавши створювати регулярну піхоту з городян (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. відвоювання — ВІДВОЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відвоюва́ти 1, 2. Возз’єднання України з Росією створило сприятливі передумови для розв’язання дуже важливих історичних завдань — відвоювання у турків північного узбережжя Чорного й Азовського морів (Іст. Словник української мови в 11 томах