відвоювання
відвоюва́ння
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відвоювання — -я, с. Дія за знач. відвоювати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- відвоювання — ВІДВОЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відвоюва́ти 1, 2. У перебігу боротьби за відвоювання Волині Данило Романович реформував своє військо, почавши створювати регулярну піхоту з городян (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- відвоювання — ВІДВОЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. відвоюва́ти 1, 2. Возз’єднання України з Росією створило сприятливі передумови для розв’язання дуже важливих історичних завдань — відвоювання у турків північного узбережжя Чорного й Азовського морів (Іст. Словник української мови в 11 томах