відговітися

ВІДГОВІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док., заст. Висповідатися та причаститися після тривалого посту й відвідування церковної служби.

Лекерія Петрівна Висока й собі пристала до їх, щоб одговіться в Києві в .. монастирі й поскидать з своєї душі усякі гріхи та провини (Н.-Лев., І, 1956, 573);

[Денис:] Ніби не мали часу за піст відговітись? (Кроп., II, 1958, 9).

Значення в інших словниках

1. відговітися — відгові́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відговітися — одговітися, -іюся, -ієшся, док., заст. Висповідатися та причаститися після тривалого посту й відвідування церковної служби.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відговітися — ВІДГОВІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Висповідатися та причаститися після тривалого посту й відвідання церковної служби. [Сотник:] А повінчаємось в неділю? [Настуся:] Авжеж! Так ми ще не говіли; Як одговіємось – тоді (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. відговітися — Відговітися, -віюся, -єшся гл. Отговѣться. Нехай попереду піде та відговіється. Ном. № 5474.  Словник української мови Грінченка