відгодований
ВІДГОДО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до відгодува́ти.
Відгодовані зерном гуси.
2. прикм. Гладкий, угодований.
По дворах блукають кури, поросята, відгодовані свині (Тют., Вир, 1964, 351);
Мчали широкі селянські сани, запряжені парою одгодованих коней (Мик., II, 1957, 269).
Словник української мови (СУМ-11)