відгуркотіти
ВІДГУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Перестати, закінчити гуркотіти.
Уже комбайни стихли по степах,.. Одгуркотіли зіси і безтарки (Вирган, В розп. літа, 1959, 148);
Одгуркотіли битви, тихо стало (Рудь, Гомін.., 1959, 86).
Словник української мови (СУМ-11)