відгуркотіти
ВІДГУРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док.
Закінчити, перестати гуркотіти.
Видно, вже ніхто не привозив сюди збіжжя для помолу, давно відгуркотіли і зупинилися кам'яні жорна (В. Малик);
Одгуркотіли битви, тихо стало (М. Рудь);
Трактор уже відгуркотів, зник за горбом (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)