віддалеки
ВІДДАЛЕКИ́, присл. Те саме, що віддалі́к.
Ще оддалеки чуть було їх веселий сміх, жарти (Н.-Лев., І, 1956, 80);
Валерик зупинився, непомічений, віддалеки, не зважуючись одразу підійти до Івана Тимофійовича (Гончар, Таврія.., І957, 193).
Словник української мови (СУМ-11)