віддарунок

ВІДДАРУ́НОК, нка, ч. Взаємний подарунок.

Подарунок, звісно, прийняли, — Віддарунок виросте у полі! (Рильський, І, 1956, 111).

Значення в інших словниках

1. віддарунок — віддару́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. віддарунок — -нка, ч. Взаємний подарунок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віддарунок — ВІДДАРУ́НОК, нка, ч. Подарунок у відповідь. Подарунок, звісно, прийняли, – Віддарунок виросте у полі! (М. Рильський); Бабуні вдягли на греків по вінку цибулі. На віддарунок греки всім потрошку – тій амулетик, тій боспорську брошку (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. віддарунок — див. подарунок  Словник синонімів Вусика