віддертий
ВІДДЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відде́рти 1;
// У знач. прикм.
Голі стіни конали останнім диханням оддертих шпалерів (Коцюб., II, 1955, 89).
Словник української мови (СУМ-11)ВІДДЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відде́рти 1;
// У знач. прикм.
Голі стіни конали останнім диханням оддертих шпалерів (Коцюб., II, 1955, 89).
Словник української мови (СУМ-11)