віддухопелити
ВІДДУХОПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Сильно побити когось.
Люди було торочать: — Що ж? вона у будці виросла,.. хазяйства не тямить доглядати. А іноді віддухопелять добре, щоб доглядала (Барв., Опов.., 1902, 365);
Уже на нього хутірські парубки і засідки робили по ярах та дорогах, щоб спіймати та добре оддухопелити (Тют., Вир, 1964, 21).
Словник української мови (СУМ-11)