Словник української мови в 11 томах

віддушений

ВІДДУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віддуши́ти й віддуши́тися 1.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. віддушений — відду́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. віддушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віддушити й віддушитися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віддушений — ВІДДУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до віддуши́ти 1. Щоб сирна паска була смачною, сир треба брати дуже свіжий, добре віддушений (з навч. літ.); На Гуцульщині туристів частували овечим сиром, віддушеним у дерев'яній формі (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. віддушений — Відду́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)