віддушений

ВІДДУ́ШЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до віддуши́ти 1.

Щоб сирна паска була смачною, сир треба брати дуже свіжий, добре віддушений (з навч. літ.);

На Гуцульщині туристів частували овечим сиром, віддушеним у дерев'яній формі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. віддушений — відду́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. віддушений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до віддушити й віддушитися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віддушений — Відду́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. віддушений — ВІДДУ́ШЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до віддуши́ти й віддуши́тися 1.  Словник української мови в 11 томах