віддухопелити

ВІДДУХОПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, розм.

Сильно побити когось.

Люди, було, торочать: – Вона .. хазяйства не тямить доглядати. А іноді віддухопелять добре, щоб доглядала (Ганна Барвінок);

Уже на нього хутірські парубки і засідки робили по ярах та дорогах, щоб спіймати та добре оддухопелити (Григорій Тютюнник);

Спершу хотів розбудити шевця та оддухопелити, а тоді згадав його недужу жінку, згадав дітей, перехрестився й пішов до хліва (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. віддухопелити — віддухопе́лити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. віддухопелити — -лю, -лиш, док., перех., розм. Сильно побити когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. віддухопелити — див. побити  Словник синонімів Вусика
4. віддухопелити — ПОБИ́ТИ кого (ударами завдати болю, пошкоджень тіла), НАБИ́ТИ, ОББИ́ТИ кому що, рідше, ВСИ́ПАТИ кому, розм., НАСИ́ПАТИ кому, розм., НАДАВА́ТИ кому, розм., НАКЛА́СТИ кому, розм., НАКЛЕПА́ТИ кому що, розм., ВІДДУБА́СИТИ розм., НАДУБА́СИТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. віддухопелити — Віддухопе́лити, -пе́лю, -лиш, -лять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. віддухопелити — ВІДДУХОПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм. Сильно побити когось. Люди було торочать: — Що ж? вона у будці виросла,.. хазяйства не тямить доглядати. А іноді віддухопелять добре, щоб доглядала (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
7. віддухопелити — Віддухопелити, -лю, -лиш гл. Отколотить. Иноді віддухопелять добре. Г. Барв. 365.  Словник української мови Грінченка