віддух
ВІ́ДДУХ, у, ч., техн.
Тонкий канал у ливарній формі для відходу газів, що утворюються при застиганні розплавленого металу.
Важливим моментом для робітників ливарного цеху є вчасне відкриття віддуху (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)